Андрій Гончар: «Всі думки тепер про чемпіонат Європи»


Головний тренер молодіжної збірної Вінницької області – про переможну участь на чемпіонаті України та подальші плани.

Серед головних тріумфаторів чемпіонату України серед молоді, який пройшов нещодавно в місті Дніпро, вирізняється збірна команда Вінницької області. Хлопці стали першими в загальнокомандному заліку, здобувши чотири золотих та одну бронзову медалі. Зрозуміло, за їхніми успіхами стежать і в збірних командах. Тож після всеукраїнського успіху є сенс замислитися й про міжнародні обрії.

Головний тренер молодіжної збірної Вінницької області Андрій Гончар розповів про успішну участь у Національній першості і про плани на найближче майбутнє.

– Розкажіть, будь ласка, які враження лишилися від чемпіонату України?

– Турнір у Дніпрі зібрав біля 200 боксерів зі всієї України. Сподобався як рівень змагань, так і організація. Приємно, що Обласні федерації, при підтримці ФБУ, проводять такі потужні, масові змагання. Наша команда, з Вінниччини, делегувала 11 спортсменів – із них четверо виграли перші місця, ще один – третє.

– Хто з хлопців виправдав сподівання, а то й здивував?

– У категорії 56 кг Геннадій Масленніков здобув бронзову нагороду, а Максим Власюк – золоту. Перші місця здобули Ігор Ковтун (60 кг), Максим Жигаров (64 кг), Володимир Кушнір (81 кг). Ігор Ковтун також здобув індивідуальну нагороду за найкращу техніку.

Загалом, хлопці у нас уже більш-менш досвідчені, хіба що Жигаров приїхав як «темна конячка». Ми, тим не менш, у нього вірили й сподівалися, що йому по силам дійти до фінальнів, але, як бачимо, Максим проявив волю, виклав усі сили й здобув золоту нагороду. Як відомо, місця з першого до другого – це майстер спорту, а з третього по п’яте – кмс. У нас, таким чином, четверо виконали норматив на мс, а Масленніков, який став третім, за місяць до цього виконав майстра на турнірі Поповича в Білій Церкві, вигравши в своїй категорії.

Додавало мотивації те, що хлопці знали, що за турніром стежать провідні фахівці, тренери збірних команд. Зрозуміло, всі були максимально налаштованими й по-спортивному бойовитими. У нас були дуже складні протистояння, в категорії 56 той же Власюк провів 5 дуже тяжких двобоїв, і подібний шлях проходили й інші бійці.

– Ви говорили про особливу мотивацію…

– Так, перші номери розглядаються як потенційні учасники чемпіонату Європи, який буде проходити у вересні місяці в Софії. Ті, хто посів місця у своїх категоріях, здобули ніби як ліцензію на цей турнір і тепер візьмуть участь у навчально-тренувальних зборах, де будуть доводити тренерам свій клас перед Болгарією. Тож будемо готуватися вже там.

– Чи є порозуміння з тренерами молодіжної збірної України?

– Так, все добре. Попереду – збори та змагання в складі збірної України. Там вже вони будуть переглядати хлопців. Ми всі, тренери, хто їздив зі збірною Вінниччини, здобули такий хороший результат завдяки взаємопорозумінню й злагодженості наших дій. Точно так само й із штабом збірної України – там працюють гарні спеціалісти, вони постійно стежать за прогресом боксерів. Пощастило, що все працює як одна цілісна система.

– Хто підтримує молодіжну збірну Вінничини, зокрема, й під час цієї поїздки?

– Вдячні всім за підтримку – вся наша область сприяє й допомагає боксу на Вінничині. В першу чергу, це обласне управління фізичної культури та спорту Вінниччини і Вінницька обласна федерація боксу на чолі з Алексою Олегом Юрійовичем, Ревуновим Олександром Миколайовичем. Також це спортивні школи, ДЮСШ Вінниця, міське управління, школа вищої спортивної майстерності, з якої відразу троє наших боксерів-медалістів і переможців. Всі разом працювали на цей результат і ось таким він у нас вийшов. Ну і звичайно велика подяка Федерації боксу України, на чолі з Володимиром Продивусом, за всіляку підтримку та розвиток боксу в нашій державі.

– Які плани вашої збірної на цей рік, що ще в планах?

– В першу чергу, всі думки про чемпіонат Європи. Чому – тому що наступного року у нас буде зміна поколінь. Хлопці 2001 р.н. переходять в іншу вікову групу, будуть боксувати вже в дорослому боксі, а до 2002 р.н. додається 2003 р.н. і нам, як тренерам, треба буде працювати над плавним і планомірним оновленням.